Право банків на блокування рахунків для фінансового моніторингу: Свіжа правова позиція Верховного Суду 2026 року

Баланс між обов’язком банків здійснювати жорсткий фінансовий моніторинг і конституційним правом клієнтів безперешкодно розпоряджатися своїми коштами є одним із найгостріших юридичних питань в Україні. Особливо болючим цей конфлікт став для громадян, які мають статус ВПО або перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і фізично обмежені у доступі до банківської інфраструктури.

Донедавна судова практика коливалася: суди нижчих інстанцій часто ставали на бік споживачів, трактуючи будь-яке «заморожування» рахунків без судового рішення як пряме порушення договору банківського рахунку. Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 1 липня 2026 року у справі № 331/194/25 поставив крапку в цій дискусії, сформувавши принципово новий прецедент для всього банківського сектору.

У цьому аналітичному огляді ми детально розберемо судове рішення, визначимо легальні межі дій фінансових установ та з'ясуємо, як водіям фінансових потоків, ФОП і звичайним громадянам захистити свої активи від тривалого блокування.

1. Суть прецеденту у справі № 331/194/25: Обставини та предмет спору

Позивачка — пенсіонерка та внутрішньо переміщена особа, яка отримувала пенсійні виплати через АТ «Ощадбанк». Банк в односторонньому порядку встановив ліміти на видаткові операції, заблокував її рахунки та повністю припинив доступ до системи дистанційного обслуговування «Ощад 24/7». Підставою для таких дій стала інформація від правоохоронних органів, згідно з якою дані клієнтки фігурували у кримінальному провадженні про пенсійне шахрайство.

Позивачка направила до банку офіційну скаргу, підписану кваліфікованим електронним підписом (КЕП), у якій зазначила, що перебуває на ТОТ і не має фізичної можливості особисто прибути до відділення. Вона вимагала негайного відновлення дистанційного доступу, оскільки заблоковані кошти були її єдиним джерелом існування.

• Суд першої інстанції підтримав банк, визнавши обмеження законними.

• Апеляційний суд скасував це рішення, зазначивши, що банк не довів наявності «неприйнятно високого ризику» для розірвання відносин і безпідставно заблокував доступ клієнтки, ігноруючи її верифікацію за допомогою КЕП.

• Верховний Суд скасував постанову апеляції та сформував остаточний правовий висновок.

2. Ключові висновки Верховного Суду: Що дозволено банкам?

Переглядаючи справу, Верховний Суд чітко розмежував дві різні правові процедури: розірвання договору (яке вимагає доведення неприйнятно високого ризику) та тимчасове обмеження обслуговування з метою повторної ідентифікації.

[Image illustrating the legal separation between contract termination and temporary service limitation for re-identification during primary financial monitoring]

⚖️ Головні правові тези Верховного Суду:

1. Пріоритет фінансової безпеки над зручністю: Наявність інформації від правоохоронних органів щодо можливих шахрайських дій з рахунком є імперативною (обов'язковою) підставою для банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Банк зобов'язаний вжити заходів для перевірки.

2. Тимчасове обмеження — це не розірвання договору: Верховний Суд наголосив, що блокування дистанційних сервісів (веббанкінгу) та встановлення лімітів є формою зупинення фінансових операцій для актуалізації даних. Це законний інструмент обов'язкової повторної ідентифікації клієнта відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...» (Закон № 361-IX).

3. Особиста присутність є законною вимогою: Навіть якщо клієнт перебуває на ТОТ або за кордоном і використовує КЕП, банк має право вимагати саме особистої фізичної верифікації особи у відділенні, якщо виникла обґрунтована підозра щодо несанкціонованого доступу третіх осіб до рахунку. Складність фізичного доступу клієнта до відділення не нівелює обов'язки банку з фінмоніторингу.

🛑 Межі правомірності: Коли дії банку стають незаконними?

Попри те, що прецедент суттєво розширив можливості банків, право на блокування через фінмоніторинг не є абсолютним чи безмежним. Верховний Суд та чинне законодавство встановлюють суворі межі:

• Документальне обґрунтування: Банк не може заблокувати рахунок просто «на свій розсуд». Будь-яке обмеження повинно мати чіткий внутрішній управлінський документ — рішення комплаєнс-служби або офіційний запит від правоохоронних органів.

• Тимчасовий характер: Блокування має чітко визначену мету — ідентифікацію. Як тільки клієнт проходить верифікацію та підтверджує легальність походження коштів чи свою особу, банк зобов'язаний негайно зняти всі ліміти.

• Право на залишок коштів: Навіть якщо банк на підставі ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX встановлює «неприйнятно високий рівень ризику» та повністю закриває рахунок (що часто відбувається при операціях із криптовалютою, як у справі № 638/441/25), він не має права привласнити кошти. Банк зобов'язаний видати залишок грошей готівкою через касу або перерахувати їх на рахунок клієнта в іншій фінустанові.

🛠 Чек-лист для бізнесу та громадян: Як уникнути блокування у 2026 році?

З огляду на нову судову практику та посилення лімітів НБУ на p2p-перекази, військовим, ФОП та звичайним громадянам варто діяти превентивно:

1. Не ігноруйте анкети банку: Завжди вчасно оновлюйте анкетні дані в додатках (Приват24, monobank тощо). Ігнорування запиту про оновлення даних — найкоротший шлях до блокування за ініціативою фінмону.

2. Легалізуйте доходи заздалегідь: Завантажте в банківський додаток довідки про доходи (ОК-5/ОК-7 через Дію, податкові декларації ФОП, довідки про грошове забезпечення військовослужбовця).

3. Уникайте ознак «дроп-діяльності»: Рівномірно розподіляйте транзакції. Різке отримання десятків дрібних переказів від третіх осіб на особисту картку підпадає під маркери шахрайства або транзиту, що автоматично запустить блокування.

[Image showing a practical security checklist checklist for Ukrainian bank users to bypass algorithmic financial monitoring blocks]

🛡 Чим допоможе адвокат Ольга Лепій?

Нова позиція Верховного Суду значно ускладнила процес оскарження дій банків. Просто написати претензію чи послатися на незручність перебування на ТОТ або фронті більше не спрацює. Якщо ваш рахунок потрапив під фінмоніторинг, захист має базуватися на глибокому процесуальному аналізі дій комплаєнс-контролю банку.

Ми пропонуємо повний юридичний супровід у спорах із фінансовими установами:

• Комунікація та розблокування на досудовому етапі: Підготовка обґрунтованих пояснень економічної суті операцій, формування пакету документів про походження коштів для комплаєнс-служби банку.

• Оскарження незаконного блокування в суді: Якщо банк вийшов за межі тимчасових обмежень, не надає пояснень або безпідставно відмовляє у видачі залишку коштів — ми ініціюємо судовий процес для захисту вашого майна.

• Захист інтересів ФОП та юридичних осіб: Супровід корпоративних клієнтів у разі блокування рахунків через роботу з ризиковими контрагентами або криптоактивами.

Не дозволяйте алгоритмам банку та бюрократичним помилкам позбавляти вас доступу до власних фінансів. Дійте професійно та спирайтеся на актуальні правові прецеденти.

📍 Адвокат Ольга Лепій — експертний захист ваших прав та фінансових активів.

📞 Телефон для термінової допомоги при блокуванні рахунків: 096 460 52 10 🌐 Офіційний сайт: advokat-lepiy.com.ua

#АдвокатОльгаЛепій #Фінмоніторинг2026 #ВерховнийСуд #БлокуванняРахунку #ПраваКлієнта #СудоваПрактика #Ощадбанк #Закон361 #ЮристПолтава #Полтава #АдвокатПоФінансах