Поділ ОГД загиблого військовослужбовця: частки, відмови та спадкування (2026)

Коли гине військовослужбовець, у родини майже завжди виникає плутанина: одноразову грошову допомогу (ОГД) плутають зі спадщиною, вважають, що «все ділиться порівну між спадкоємцями», або що «дружина отримує все». Насправді тут діють два різні правові механізми: поділ ОГД між особами, визначеними законом, і спадкування — яке до ОГД у більшості випадків взагалі не застосовується. Розберемо обидва.

Хто має право на ОГД: коло осіб (ст. 16-1 Закону № 2011-XII)

Право на призначення та отримання ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають особи, прямо перелічені в п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

• діти, у тому числі усиновлені, а також зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті; діти, стосовно яких загиблого за його життя було позбавлено батьківських прав;

• вдова (вдівець);

• батьки (усиновлювачі) — якщо вони не були позбавлені щодо загиблого батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час загибелі (смерті);

• внуки загиблого — якщо на момент його загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли);

• жінка (чоловік), з якою (з яким) загиблий проживав однією сім'єю, але не перебував у шлюбі, — за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

• утриманці загиблого, визначені відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Важлива зміна: з 29 березня 2024 року (Закон № 3515-IX) підхід до дітей змінився. До цієї дати право мали лише неповнолітні діти або повнолітні діти-утриманці. Після — право на ОГД у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця належить дітям безвідносно до віку та статусу утриманця. Судова практика вже сформувалася на користь такого підходу: відмови Міноборони повнолітнім дітям, які не були утриманцями, визнаються незаконними, оскільки ОГД має компенсаторний характер — матеріально підтримати членів сім'ї після втрати близької людини.

Практичний висновок: якщо орган відмовив, посилаючись на стару редакцію ст. 16-1 (вік дитини, відсутність утриманства), — це спірна відмова, яку треба оскаржувати.

Як ОГД ділиться між отримувачами (ст. 16-3 Закону)

• За відсутності особистого розпорядження загиблого ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, — за їхньою особистою заявою або заявою їхніх законних представників (ч. 1 ст. 16-3).

• Якщо один з отримувачів відмовився від призначення та отримання або у встановлений строк не реалізував своє право, його частка розподіляється між іншими отримувачами в рівних частках.

• Виплата одному з отримувачів здійснюється незалежно від того, чи реалізували своє право інші. Тобто ніхто не може «заблокувати» виплату іншому, не подавши власну заяву.

• Призначає і виплачує ОГД Міністерство оборони України або інший центральний орган виконавчої влади, що керує військовим формуванням, де служив загиблий (ч. 6 ст. 16-3).

Розмір: формула, а не «фіксована цифра»

• За загальним правилом ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII ОГД у разі загибелі (смерті) становить 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у випадках п. 1 ч. 2 ст. 16) та 500 прожиткових мінімумів (у випадках п. 2–3 ч. 2 ст. 16).

• У період дії воєнного стану розмір визначає Кабінет Міністрів України (ч. 3 ст. 16-2), при цьому ОГД у разі загибелі під час виконання обов'язків військової служби не може бути меншою за 15 мільйонів гривень. Конкретний розмір і порядок виплати встановлені постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, яка передбачає розподіл допомоги рівними частками між усіма отримувачами за ст. 16-1.

Оскільки суми прив'язані до прожиткового мінімуму та рішень КМУ, їх треба звіряти з чинною редакцією нормативних актів на дату загибелі й на дату звернення — не орієнтуйтеся на цифри з пояснень «зі слів».

Порядок оформлення: з чого починати

Механізм призначення і виплати встановлений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013 № 975:

• днем виникнення права на ОГД у разі загибелі (смерті) є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть (п. 3);

• допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (п. 5);

• заява та документи подаються за місцем проходження служби (зборів) загиблого або до уповноваженого структурного підрозділу державного органу, а також через ЦНАП (п. 10).

Базовий пакет: заява кожного отримувача, свідоцтво про смерть, документи про родинний зв'язок (свідоцтво про народження — для дітей і батьків, свідоцтво про шлюб — для подружжя), документи про усиновлення, рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю або про утриманство (якщо право обґрунтовується цими підставами), довідки про проходження служби та обставини загибелі.

Коли ОГД все-таки входить до спадщини

Це найбільш «болісне» питання, і тут діє ст. 1227 ЦК України: суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Звідси практичні наслідки:

• Право на ОГД, яке загиблий не встиг реалізувати, — не «майно», що автоматично переходить спадкоємцям. Право на цю виплату виникає у конкретних осіб, визначених ст. 16-1, у зв'язку з їхнім власним статусом (дитина, батько, вдова, утриманець), а не у спадкодавця. Тому спадкоємці «за заповітом» не отримують ОГД лише тому, що вони спадкоємці.

• Нараховані, але невиплачені суми (у тому числі грошове забезпечення, компенсації, вже призначена ОГД, яку отримувач не встиг одержати) — це вже інша ситуація: вони підпадають під ст. 1227 ЦК і передаються членам сім'ї, а за їх відсутності включаються до спадщини та розподіляються між спадкоємцями.

• Права, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, до складу спадщини не входять (ст. 1219 ЦК).

Саме тому в спорах ключовим стає документ: чи була допомога призначена за життя (є рішення/наказ про призначення) або право виникло вже після смерті й реалізується конкретними особами за ст. 16-1.

Спадкування інших виплат: строки, черговість, обов'язкова частка

Якщо йдеться про неодержані за життя суми, які включаються до спадщини, працюють загальні правила спадкового права:

• Черговість за законом: у першу чергу спадкують діти (у тому числі зачаті за життя і народжені після смерті), той із подружжя, хто пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

• Строк для прийняття спадщини — шість місяців з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК). У похідних ситуаціях (право виникає через неприйняття або відмову інших спадкоємців) строк становить три місяці.

• Обов'язкова частка: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) і непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них за законом (ст. 1241 ЦК).

• Якщо строк пропущено — питання вирішується не «домовленістю з нотаріусом», а позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК).

Як оскаржити відмову або неправильний розподіл

1. Отримайте письмову відмову (рішення) від органу, що призначає ОГД — Міноборони, іншого ЦОВВ, територіального центру комплектування. Без письмового рішення оскаржувати нічого.

2. Перевірте підставу відмови на відповідність ст. 16-1, 16-3 Закону № 2011-XII і Порядку № 975 у редакції, чинній на дату смерті та на дату звернення.

3. Зверніться до суду. Спори щодо соціальних виплат військовослужбовцям розглядаються за правилами адміністративного судочинства (КАС України) — з позовом до органу, який відмовив.

4. Докази, які вирішують справу: документи про родинний зв'язок, рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, докази перебування на утриманні (довідки про доходи, склад сім'ї, оплата житла й лікування), документи про обставини загибелі та зв'язок смерті з виконанням обов'язків служби.

Типові помилки родин

• Вважати, що ОГД — це спадщина й ділити її за заповітом. Коло отримувачів визначає закон, а не заповіт.

• Не подавати заяву взагалі, чекаючи «поки вирішиться питання». Нереалізоване у строк право дає підставу розподілити частку між іншими отримувачами.

• Не оформлювати відмову письмово. «Ми домовилися, що я не беру» без документа не має правових наслідків.

• Покладатися на факт спільного проживання без рішення суду — для цивільного подружжя це обов'язкова умова (ст. 16-1).

• Плутати «повнолітня дитина» з «не має права» — після 29.03.2024 це не так.

Підсумок

ОГД загиблого військовослужбовця — це гарантована державою виплата конкретному колу осіб (ст. 16-1 Закону № 2011-XII), яка за загальним правилом ділиться рівними частками; частка того, хто відмовився або не звернувся у строк, перерозподіляється між іншими. Спадкове право вмикається лише тоді, коли йдеться про нараховані, але не одержані за життя суми (ст. 1227 ЦК). Найчастіші причини програшу — відсутність письмової відмови органу, недоведений родинний зв'язок або утриманство та пропущені строки.

Корисні матеріали на сайті

• Одноразова грошова допомога сім'ям загиблих військовослужбовців

• Пенсія по втраті годувальника дітям у 2026 році

• Податок на спадщину 2026: ставки 0%, 5% та 18%

• Судовий збір і судові витрати у 2026 році

Джерела

• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, ст. 16, 16-1, 16-2, 16-3 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12

• Постанова КМУ від 25.12.2013 № 975 (Порядок призначення і виплати ОГД) — zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-п

• Постанова КМУ від 28.02.2022 № 168 (виплати військовослужбовцям під час воєнного стану) — zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п

• Цивільний кодекс України, ст. 1219, 1227, 1241, 1261, 1270, 1272 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Матеріал має загальноінформаційний характер і не є індивідуальною правовою консультацією. Склад отримувачів, розмір і строки у конкретній справі оцінюються адвокатом індивідуально — з урахуванням редакції норм на дату смерті та на дату звернення.