← Назад до блогу

22.09.2026

Податок на спадщину 2026: ставки 0%, 5% та 18% — хто і скільки платить

# Податок на спадщину 2026: ставки 0%, 5% та 18% — хто і скільки платить

Отримали у спадок квартиру, авто чи гроші — і одразу питання: скільки доведеться віддати державі? Відповідь часто дивує: спадщина від батьків, дітей, чоловіка чи дружини не оподатковується взагалі, а ось від дядька — уже 5% від оціночної вартості. А якщо спадкодавець або спадкоємець — нерезидент, ставка зростає до 18%. Розберу, як це працює у 2026 році, хто платить, хто звільнений і як не порушити строки.

Що таке «податок на спадщину» і хто його платить

Окремої «податкової» плати за спадщину в Україні немає: отримане у спадок майно вважається доходом і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за правилами [статті 174 Податкового кодексу України](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17). Платником є сам спадкоємець (пункт 174.3 ПКУ) — податок не списується «автоматично», його заявляють і сплачують самостійно, а нотаріус звітує про видані свідоцтва до податкової.

Під оподаткування підпадають усі об'єкти спадщини (пункт 174.1 ПКУ):

  • нерухомість;

  • рухоме майно: транспорт, антикваріат, витвори мистецтва, дорогоцінні метали та каміння, прикраси тощо;

  • цінні папери, корпоративні права, частка в бізнесі, інтелектуальна власність;

  • страхові відшкодування та накопичення на пенсійних рахунках;

  • готівка та кошти на банківських рахунках.

База оподаткування — оціночна вартість успадкованого майна, визначена відповідно до закону (пункт 174.8 ПКУ).

Ставка 0%: кому платити не доведеться

Найцікавіше для більшості спадкоємців — нульова ставка (підпункт 174.2.1 ПКУ). Вона застосовується у трьох групах випадків.

1. Члени сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Визначення ступенів — у підпункті 14.1.263 ПКУ:

  • перший ступінь: батьки, чоловік або дружина, діти (у тому числі усиновлені);

  • другий ступінь: рідні брати та сестри, баба та дід (з обох боків), онуки.

Тобто квартира, авто чи депозит від батька, сина, чоловіка, бабусі або рідного брата — без податку. Підкреслю: саме спадщина, а не будь-який переказ майна.

2. Пільгові категорії спадкоємців — незалежно від ступеня споріднення, якщо спадкування відбувається за законом:

  • особи з інвалідністю I групи;

  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

  • діти з інвалідністю (для нерухомості та рухомого майна).

3. Радянські «заморожені» вклади. Грошові заощадження, розміщені до 2 січня 1992 року в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, а також вклади 1992–1994 років в Ощадбанку України та колишньому Укрдержстраху, погашення яких не відбулося, успадковуються будь-яким спадкоємцем без податку.

Важливо: якщо спадщина оподатковується за нульовою ставкою, оціночна вартість не визначається, а дохід не декларується (пункти 174.3, 174.8 ПКУ).

Ставка 5%: усі інші спадкоємці-резиденти

Якщо спадкоємець не належить до жодної з категорій вище — застосовується ставка 5% (підпункт 174.2.2 ПКУ, що відсилає до пункту 167.2 статті 167 ПКУ). Це стосується, зокрема:

  • рідних дядька та тітки (третя черга спадкування — стаття 1263 ЦК України);

  • осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини (четверта черга — стаття 1264 ЦК України);

  • інших родичів до шостого ступеня споріднення включно та утриманців (п'ята черга — стаття 1265 ЦК України);

  • будь-яких сторонніх осіб, яким майно заповідане.

Податок рахується від оціночної вартості всього успадкованого майна. Приклад розрахунку: за оціночної вартості квартири 1 000 000 грн податок за ставкою 5% становитиме 50 000 грн (сума ілюстративна — фактично залежить від результатів оцінки майна).

Ключовий момент: за ставкою 5% оподатковується спадщина, отримана від спадкодавця-резидента. Від наявності заповіту ставка не залежить — важливий лише родинний зв'язок (або його відсутність).

Ставка 18%: нерезиденти та спадщина від нерезидентів

Найвища ставка — 18% (підпункт 174.2.3 ПКУ у зв'язку з пунктом 167.1 статті 167 ПКУ). Вона застосовується у двох випадках:

  • спадщина отримана від спадкодавця-нерезидента (незалежно від родинного зв'язку — навіть якщо спадкодавець був батьком чи чоловіком);

  • спадщина отримана спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Тут діє суворе правило: спадкоємець-нерезидент зобов'язаний сплатити податок до нотаріального оформлення спадщини. Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину такому спадкоємцю лише за наявності документа про сплату податку (пункт 174.4 ПКУ).

Як це виглядає на практиці: черги та ставки

Податкові ставки легко зіставити з чергами спадкування за законом (статті 1261–1265 ЦК України):

| Черга спадкоємців за законом | Ставка ПДФО | |---|---| | 1-ша: діти, чоловік/дружина, батьки (ст. 1261) | 0% | | 2-га: рідні брати/сестри, баба, дід (ст. 1262) | 0% | | 3-тя: рідні дядько та тітка (ст. 1263) | 5% | | 4-та: проживання однією сім'єю ≥ 5 років (ст. 1264) | 5% | | 5-та: інші родичі до 6-го ступеня, утриманці (ст. 1265) | 5% | | Будь-яка черга, якщо спадкодавець/спадкоємець — нерезидент | 18% |

Онуки, які спадкують за правом представлення замість померлої дитини спадкодавця, належать до другої групи споріднення — для них також діє нульова ставка.

Як і коли платити: декларація, строки, нотаріус

Процедура залежить від ставки:

  • 0% — нічого платити не потрібно; податкова декларація не подається, оцінка майна для податкових цілей не проводиться.

  • 5% — спадкоємець-резидент має два варіанти (пункт 174.3 ПКУ):

  • подати річну декларацію про майновий стан і доходи — до 1 травня року, що настає за роком отримання спадщини (підпункт 49.18.4 ПКУ), і сплатити податок до 1 серпня того ж року (пункт 179.7 ПКУ);

  • або сплатити податок до нотаріального оформлення спадщини — тоді декларація не подається.

  • 18% — сплата обов'язково до нотаріального оформлення; свідоцтво без підтвердження сплати не видадуть.

Нотаріуси самостійно інформують податкову про кожне видане свідоцтво про право на спадщину: державні нотаріальні контори — щомісяця, приватні нотаріуси — щокварталу (пункт 174.4 ПКУ у редакції Закону № 4536-IX від 16.07.2025). Тож «загубитися» перед податковою не вийде.

Не забувайте і про загальний строк: спадщину потрібно прийняти протягом шести місяців з часу її відкриття (стаття 1270 ЦК України). Для осіб, чиє право виникає через неприйняття спадщини іншими особами, строк коротший — три місяці.

Типові помилки та нюанси

  1. «За все зі спадщини беруть 18%» — міф. Ставка 18% стосується лише нерезидентів та спадщини від нерезидентів. Родичі першого та другого ступенів не платять нічого.

  2. «Брат чи бабуся — це далека рідня, доведеться платити» — ні: рідні брати/сестри, баба, дід та онуки — другий ступінь споріднення, ставка 0%.

  3. Подарунок від фізичної особи оподатковується так само, як спадщина (пункт 174.6 ПКУ): подарунок від батька чи брата — 0%, від сторонньої особи — 5%.

  4. Нерезидент, навіть якщо він син спадкодавця, платить 18% — вирішальним є податковий статус, а не ступінь споріднення.

  5. Вартість авто, мотоцикла чи мопеда у спадщині для податкових цілей визначається за правилами пункту 173.1 статті 173 ПКУ (пункт 174.7 ПКУ) — не за «ринковою ціною з оголошення».

  6. Пропуск 6-місячного строку прийняття спадщини не «анулює» податковий обов'язок, але створює окрему проблему — відновлення строку через суд.

Практичні поради

  1. До відкриття спадкової справи визначте ступінь споріднення та податковий статус (резидент/нерезидент) — від цього залежить ставка та сама процедура.

  2. Зберіть документи, що підтверджують споріднення: свідоцтва про народження, шлюб, зміну прізвища. Їх вимагатиме і нотаріус, і податкова у разі перевірки.

  3. За ставки 5% обирайте зручніший порядок: сплата до нотаріуса позбавляє обов'язку подавати річну декларацію, а задекларувати до 1 травня — дає рік відстрочки.

  4. Не покладайтеся на «усні домовленості» з іншими спадкоємцями — питання прийняття/відмови від спадщини фіксується документально у встановлені строки.

  5. Якщо сума податку значна, а ситуація нестандартна (спадщина від нерезидента, спір про оцінку, пропущений строк) — звертайтеся по індивідуальну консультацію: прорахунок на старті коштує значно дорожче.

Висновок

Податок на спадщину у 2026 році — це ПДФО з оціночної вартості успадкованого майна з трьома ставками: 0% для членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення і пільгових категорій, 5% для інших спадкоємців-резидентів та 18% для нерезидентів і спадщини від нерезидентів. Бабусина квартира чи батькове авто — без жодних податків, а ось спадщина від дядька коштуватиме 5% від її оцінки. Головне — правильно визначити ставку, не пропустити шестимісячний строк прийняття спадщини та вчасно задекларувати дохід.

Читайте також:

Корисно? Підписуйтесь на канал

У Телеграм-каналі «Адвокат Полтава» — безкоштовні чек-листи, пам'ятки та короткі юридичні поради. Розбираю складні закони простою мовою, щодня.

Підписатися на канал Отримати консультацію