Прийняття і відмова від спадщини у 2026 році: строки 6 місяців, порядок та обов'язкова частка

# Прийняття і відмова від спадщини: строки, порядок і обов'язкова частка

«Мама померла в березні, а про спадщину я дізнався лише в серпні — чи можна ще щось оформити?» — це найчастіше питання у спадкових справах. У 2026 році строк для прийняття спадщини знову становить 6 місяців, а всі воєнні «подовження», на які досі посилаються люди, скасовані.

Строк: 6 місяців, у деяких випадках — 3

Спадщина відкривається у день смерті спадкодавця, а якщо особу оголошено померлою рішенням суду — у день набрання рішенням законної сили (ст. 1220 ЦК). Місце відкриття спадщини — останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлено строк шість місяців з часу її відкриття (ч. 1 ст. 1270 ЦК). Якщо право на спадкування виникло лише через неприйняття спадщини або відмову інших спадкоємців, строк — три місяці (ч. 2 ст. 1270 ЦК).

Два способи прийняти спадщину

Фактичне прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК).

Подання заяви. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява подається особисто; з 14 років — без згоди батьків, за малолітню чи недієздатну особу — батьки (усиновлювачі) або опікун (ч. 2–4 ст. 1269 ЦК).

Прийняти спадщину не можна з умовою чи із застереженням (ч. 2 ст. 1268 ЦК), але незалежно від дати заяви вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК).

Якщо 6 місяців минули

Не подав заяву в строк — вважається таким, що не прийняв спадщину (ч. 1 ст. 1272 ЦК). Виходи:

• за письмовою згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, подати заяву нотаріусу (ч. 2 ст. 1272 ЦК);

• через суд — за позовом спадкоємця, який пропустив строк з поважної причини, суд може визначити додатковий строк для подання заяви (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

Поважними Верховний Суд визнає лише причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами у межах шестимісячного строку (постанова ВП ВС від 26.06.2024 № 686/5757/23). Воєнний стан, необізнаність про смерть, юридична необізнаність чи похилий вік поважними причинами не є (постанова КЦС ВС від 19.02.2026 № 334/8173/24).

Постанова КМУ № 164 від 28.02.2022, яка зупиняла перебіг строку на час воєнного стану («+4 місяці»), не діє: ВС у постанові від 25.01.2023 № 676/47/21 визнав цей пункт таким, що суперечить ст. 1270 і 1272 ЦК, а постановою КМУ № 469 від 09.05.2023 його виключено. З 19.06.2023 діє звичайний 6-місячний строк.

Відмова від спадщини

Відмовитися від прийняття спадщини можна протягом того самого строку — 6 місяців (ч. 1 ст. 1273 ЦК). Заява подається нотаріусу (у селах — уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування). Відмова є безумовною і беззастережною (ч. 5 ст. 1273 ЦК) і відкликається лише в межах строку для прийняття (ч. 6 ст. 1273 ЦК). Для особи з обмеженою дієздатністю, підлітка 14–18 років, малолітнього чи недієздатного спадкоємця потрібні згода або дозвіл органу опіки та піклування (ч. 2–4 ст. 1273 ЦК).

Можлива й відмова на користь конкретної особи (ст. 1274 ЦК): за заповітом — на користь іншого спадкоємця за заповітом; за законом — на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги; якщо заповідач підпризначив спадкоємця — лише на його користь. Оспорити відмову можна з підстав ст. 225, 229–231, 233 ЦК (ч. 5 ст. 1274 ЦК). За ст. 1275 ЦК частка відмовника переходить до інших спадкоємців відповідної черги або за заповітом і ділиться порівну, а відмова від спадщини за заповітом не позбавляє права спадкувати за законом.

Обов'язкова частка: коли заповіт не позбавляє спадщини

Ст. 1241 ЦК гарантує обов'язкову частку малолітнім, неповнолітнім, повнолітнім непрацездатним дітям спадкодавця, непрацездатній вдові (вдівцю) та непрацездатним батькам: незалежно від змісту заповіту вони успадковують половину частки, яка належала б кожному з них за законом. Суд може зменшити цю частку з урахуванням відносин між спадкоємцем і спадкодавцем.

До неї зараховуються вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, заповідального відказу та інших прав, які спадкоємець отримав як спадкоємець; обтяження із заповіту діють лише щодо частини, яка перевищує обов'язкову частку (ч. 2–3 ст. 1241 ЦК).

Хто є «повнолітньою непрацездатною дитиною», роз'яснив Конституційний Суд України: це повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю I, II або III групи, а перелік осіб з правом на обов'язкову частку є вичерпним (Рішення КСУ від 11.02.2014 № 1-рп/2014). Практичне правило одне: обов'язкову частку ще треба своєчасно прийняти — у ті самі 6 місяців.

Що робити практично

• Якщо строк пропущено — спершу письмова згода інших спадкоємців, і лише потім позов до суду з доказами перешкод.

• Після спливу строку відмова безповоротна, а за боргами спадкодавця спадкоємці відповідають у межах вартості отриманого майна (ст. 1282 ЦК).

📍 Адвокат Ольга Лепій · 📞 096 460 52 10 · 🌐 advokat-lepiy.com.ua

Читайте також:

• Спадковий договір чи заповіт: що обрати та чим вони відрізняються

• Податок на спадщину 2026: ставки 0%, 5% та 18% — хто і скільки платить

• Спадкування після безвісти зниклого: процедура та строки 2026

• Спадкування майна неповнолітніми в Україні: правила, пільги, борги 2026

• Коли можна продати успадковану квартиру в Україні 2026: терміни та податки

Канал адвоката: t.me/advokat_lepiy_poltava — розбори норм і практики Верховного Суду.