03.09.2026
Розстрочка виконання рішення суду: як законно не віддавати борг одним платежем
# Розстрочка виконання рішення суду: як законно не віддавати борг одним платежем
«Суд вирішив, що я маю повернути 200 000 грн одразу. Але таких грошей у мене зараз просто немає — все пішло на лікування. Мені що, описати все майно?» — саме з такими словами до мене приходять після того, як рішення суду набирає законної сили і стає реальною загрозою для гаманця.
Рішення суду борг не «прощає» — але й не означає, що ви зобов'язані віддати все одним платежем завтра. Закон прямо передбачає інструмент, який дає боржнику подих: розстрочку або відстрочку виконання рішення. Це не лазівка, а цілком легальний механізм, закріплений у процесуальному кодексі. У цій статті розберу, за яких умов суд його надає, скільки це може тривати і як правильно ним скористатися.
Що таке розстрочка і чим вона відрізняється від відстрочки
Часто ці два поняття плутають. А різниця — принципова:
Відстрочка виконання — суд переносить весь строк виконання рішення на пізніший час. Борг залишається, але ви не зобов'язані платити до настання нового строку.
Розстрочка виконання — суд дозволяє виконувати рішення частинами у встановлені строки. Ви сплачуєте борг поступово, за певним графіком, а не одним платежем.
І те, і інше — виняток із загального правила «виконання негайно і в повному обсязі», тому суд підходить до цього вибірково. Але закон чітко описує, за яких умов цей виняток можливий.
Головний механізм: стаття 435 Цивільного процесуального кодексу
Ключова норма — стаття 435 ЦПК України (закон від 18.03.2004 № 1618-IV, чинний зі змінами). Вона працює так:
За заявою сторони (найчастіше — боржника) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За заявою стягувача або виконавця суд може також встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
Тобто звертатися треба саме до того суду, який ухвалював рішення по суті, а не до будь-якого іншого.
Підстави
Стаття 435 встановлює загальну підставу: обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання, суд враховує:
ступінь вини відповідача у виникненні спору;
щодо фізичної особи — тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Строки і процедура
Заява розглядається у десятиденний строк з дня її надходження — у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розстрочка та відстрочення не можуть перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.
Про відстрочення/розстрочення або відмову в цьому суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена (зокрема, в апеляції).
У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному чи приватному виконавцю.
А якщо справа вже у виконавців: стаття 33 Закону «Про виконавче провадження»
Якщо рішення вже передане до виконавчої служби або приватного виконавця, діє стаття 33 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII). Тут два різні маршрути:
Для судового рішення — сторони мають право звернутися до суду першої інстанції, який розглядав справу, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання. Рішення про розстрочку виконується частинами та у строки, встановлені цим рішенням.
Для інших (несудових) рішень — наприклад, рішення про стягнення, яке не є судовим, за заявою стягувача виконавець може сам відстрочити або розстрочити виконання, винісши про це постанову.
Обставини за статтею 33 аналогічні: хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо.
Також стаття 33 дозволяє сторонам або виконавцю звертатися до суду про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення — коли рішення технічно «зробити» важко або неможливо в заявлений спосіб.
Нюанси та винятки: на що зважати
Розстрочка — це не прощення боргу, і тут є важливі рамки:
Борг нікуди не зникає. Розстрочка змінює лише *порядок і строки* сплати. Зобов'язання виконати рішення в повному обсязі залишається.
Ліміт у 1 рік. Розстрочка/відстрочка надається максимум на рік із дня ухвалення рішення. Довший строк закон просто не дозволяє.
Матеріальний стан треба довести. Голослівна заява «нема грошей» — не аргумент. Потрібні документи: довідки про доходи, докази витрат на лікування, наявності утриманців, інвалідності, документи про стихійне лихо чи перебування у зоні бойових дій.
Суд оцінює ступінь вашої вини. Якщо ви свідомо накопичували борг і ухилялися — шансів на розстрочку менше. Тому важливо демонструвати добросовісність.
Ухвалу можна оскаржити. Якщо суд відмовив — ви маєте право оскаржити ухвалу, а не одразу готуватися до опису майна.
Не зупиняє всі виконавчі дії автоматично. Розстрочка не «заморожує» виконавче провадження до моменту винесення позитивної ухвали — тому заяву краще подавати вчасно.
Практичні поради: як правильно скористатися правом
Подавайте заяву до суду першої інстанції, який ухвалив рішення — саме він має повноваження за статтею 435 ЦПК.
Краще раніше, ніж пізніше. Ідеальний момент — одразу після набрання рішенням законної сили, до порушення виконавчого провадження, або одразу після його початку. Чим довша тяганина з виконавцем, тим складніше аргументувати.
Підготуйте пакет доказів: довідки про доходи та сімейний стан, медичні документи, документи про витрати, підтвердження надзвичайних обставин (у тому числі пов'язаних із воєнним станом).
Запропонуйте суду конкретний графік погашення частинами. Указати, скільки і коли ви готові платити, — значно підвищує шанси, ніж просто «дайте розстрочку».
Якщо виконавче провадження вже відкрито — орієнтуйтеся на статтю 33 Закону «Про виконавче провадження» і враховуйте, що для судових рішень рішення все одно за судом.
Зафіксуйте подання заяви і відстежуйте 10-денний строк розгляду. Ухвалу суду зберігайте.
Висновок
Розстрочка або відстрочка виконання рішення суду — це не спосіб «уникнути» боргу, а законний механізм, який дозволяє виконувати рішення посильно: частинами або трохи пізніше. Підстави чітко прописані в статті 435 ЦПК та статті 33 Закону «Про виконавче провадження» — істотні перешкоди, тяжке захворювання, складний матеріальний стан, надзвичайні події. Строк обмежений одним роком, а заява розглядається у 10-денний строк.
Ключ до успіху — не панікувати й не «ховатися», а грамотно і вчасно подати мотивовану заяву з доказами та реалістичним графіком. Добросовісному боржнику, який доводить неможливість одноразової сплати, суди йдуть назустріч.
Якщо ви отримали рішення суду на свою користь проти себе або, навпаки, як стягувач зіткнулися з проханням боржника про розстрочку — звертайтеся. Оціню вашу ситуацію, підготую належну заяву з доказовою базою і представлятиму ваші інтереси в суді та у виконавчому провадженні.
📍 Адвокат Ольга Лепій · 📞 096 460 52 10 · 🌐 advokat-lepiy.com.ua
Читайте також:
Корисно? Підписуйтесь на канал
У Телеграм-каналі «Адвокат Полтава» — безкоштовні чек-листи, пам'ятки та короткі юридичні поради. Розбираю складні закони простою мовою, щодня.