Штрафні санкції за кредитами у воєнний час: коли пеню і штраф можна не платити

# Штрафні санкції за кредитами у воєнний час: коли пеню і штраф можна не платити

«Я не платила два місяці — тепер банк нарахував мені пеню, яка вже більша за сам платіж. Це законно?» — таке питання за війни я чую майже щодня. Втратили роботу, втратили дохід — а борг за кредитом залишився, і до нього, здається, «прилипають» усе нові суми.

Хороша новина: закон прямо захищає позичальника від штрафних санкцій на час воєнного стану. У цій статті розберемо, які саме санкції скасовуються, на які кредити це поширюється, а в яких випадках доведеться все ж платити — і як захистити свої гроші в суді.

Що взагалі таке штрафні санкції за кредитом

Спершу — термінологія, щоб ми говорили однією мовою. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає поняття неустойки, яка буває двох видів:

• штраф — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (наприклад, один раз 5% від боргу);

• пеня — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (наприклад, 0,5% за кожен день).

Важливо не плутати дві різні речі:

• проценти за користування кредитом і комісії — це плата за сам кредит, за те, що ви користуєтеся чужими грошима;

• неустойка (штраф, пеня) — це санкція за прострочення, за те, що ви не встигли сплатити вчасно.

Під час воєнного стану скасування стосується саме штрафних санкцій, а не права банку нараховувати проценти за користування коштами.

Головний механізм: мораторій на час воєнного стану

Ключову роль тут відіграє Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (ухвалений у березні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення). Саме він запровадив захисний механізм для позичальників — і саме на нього посилається Національний банк у своїх роз'ясненнях.

Що він гарантує:

• На час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не несе відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом.

• Якщо прострочення все ж допущено, позичальник звільняється від обов'язку сплатити неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення.

• Забороняється збільшувати процентну ставку за кредитом через невиконання зобов'язань — крім випадків, коли договір передбачає застосування змінної процентної ставки.

• Штрафні санкції, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення кредитних зобов'язань, підлягають списанню.

Тобто якщо банк або МФО нараховує вам пеню та штрафи за період воєнного стану — це неправомірно, і такі нарахування ви маєте право оскаржити.

На які кредити поширюється захист. Важливий нюанс

Захист за Законом № 2120-IX стосується насамперед споживчих кредитів — тобто кредитів, які фізична особа бере для власних, не підприємницьких потреб.

Але є й суттєве обмеження в часі, на яке варто звернути увагу. За роз'ясненням Національного банку, пільга поширюється на кредити, оформлені до спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 (закон, спрямований на удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг).

Практичний висновок: кредити, укладені після кінця 2023 року, під цю пільгу вже не підпадають. Отже, перш ніж розраховувати на скасування пені, треба подивитися, коли саме укладено ваш договір.

Для таких «нових» кредитів працюють загальні норми ЦК і договірні умови — тому в роботі з ними особливо важлива грамотна правова позиція.

Загальні підстави оскаржити санкції навіть поза мораторієм

Мораторій — не єдиний інструмент. Навіть там, де він не діє, є норми ЦК, які дозволяють зменшити або скасувати штрафні санкції:

• Стаття 551 (ч. 3) ЦК — розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Це чи не найчастіша підстава зменшити роздуті банками штрафи.

• Стаття 616 ЦК — якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд зменшує розмір збитків та неустойки, що стягуються з боржника.

• Стаття 617 ЦК — особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте закон прямо застерігає: не вважається випадком недодержання обов'язків контрагентом, відсутність на ринку потрібних товарів чи відсутність у боржника необхідних коштів. Тобто «я не мав грошей» саме по собі вас не звільняє.

Окремо варто згадати й статтю 625 ЦК — про відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Якщо мораторію немає, боржник, який прострочив, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом). Це мінімальна плата за користування чужими коштами, і її теж важливо рахувати грамотно.

Що НЕ є підставою для несплати: проценти і відповідальність

Будьте уважні: мораторій не означає, що кредит «прощають» або що відсотки за користування коштами скасовуються. Національний банк прямо зазначає: нарахування процентів та комісій за користування кредитними коштами під час дії воєнного стану є правомірним з боку кредитора.

Тож якщо ви не платите зовсім — борг (тіло кредиту) і відсотки за користування залишаються, а ось штрафні санкції за прострочення захищені мораторієм. Не плутайте ці два блоки: оскаржуючи пеню, ви не «скасовуєте» сам кредит.

Кредитні канікули і реструктуризація: домовлятися варто, але знайте межі

Якщо ви не в змозі обслуговувати позику, найрозумніший крок — домовитися з кредитором. За роз'ясненням НБУ, можливі два інструменти:

• кредитні канікули — тимчасове відтермінування сплати боргу;

• реструктуризація — зміна діючих умов договору на прийнятні для вас.

Але є принциповий момент, про який багато хто дізнається занадто пізно: і кредитні канікули, і реструктуризація — це право кредитора, а не його обов'язок. Тобто банк не зобов'язаний погоджуватися. Крім того, кредитні канікули — це відтермінування сплати, а не прощення боргу.

Тому:

• звертайтеся до фінансової установи із письмовою заявою;

• фіксуйте відповідь і досягнуті домовленості письмово;

• уважно читайте умови наданих канікул — чи продовжують нараховуватися проценти;

• якщо банк відмовляє у врегулюванні, зберігайте всі докази.

Практичні поради: алгоритм дій позичальника

Як діяти, якщо вам нарахували штрафні санкції, які, на вашу думку, незаконні:

• Перевірте дату укладення договору та тип кредиту — від цього залежить, чи діє мораторій № 2120-IX. Кредит фізичній особі на споживчі потреби, укладений до кінця 2023 року, — під захистом.

• З'ясуйте, звідки взялася сума: вимагайте від банку детальний розрахунок — скільки складає тіло кредиту, відсотки за користування, а скільки саме неустойка (штраф/пеня) за прострочення.

• Роздільте плату за кредит і санкції: проценти за користування правомірні, а неустойку за прострочення за період воєнного стану ви маєте право не сплачувати.

• Зверніться до банку з письмовою вимогою списати нараховану з 24.02.2022 пеню та штрафи та не застосовувати їх надалі.

• Якщо банк не реагує — оскаржуйте в суді: заявляйте про застосування мораторію, а в загальних випадках — про зменшення неустойки за ст. 551 ЦК через невідповідність її розміру збиткам.

• Не підписуйте нічого, що визнає борг з санкціями, без консультації юриста — це може ускладнити захист.

Висновок

Війна не скасовує борг, але закон захищає позичальника від роздутих штрафних санкцій: на час дії воєнного стану та 30 днів після нього неустойка, пеня та штрафи за прострочення за споживчим кредитом не застосовуються, а нараховані з 24 лютого 2022 року підлягають списанню. Водночас проценти за користування кредитом сплачувати потрібно, а захист має часові межі — він не поширюється на договори, укладені після кінця 2023 року.

Ключ до успіху — не мовчати, правильно кваліфікувати, з чого складений борг, і вчасно звертатися по кваліфіковану допомогу.

Якщо вам нарахували «незаконні» штрафні санкції або ви не впевнені, чи діє мораторій щодо вашого договору, — звертайтеся. Проаналізую ваш кредитний договір, докази та розрахунки, визначу найсильнішу позицію і представлю ваші інтереси у банку чи суді.

📍 Адвокат Ольга Лепій · 📞 096 460 52 10 · 🌐 advokat-lepiy.com.ua

Читайте також:

• Що робити з великою кількістю прострочених кредитів: поради адвоката

• Як захиститися від неправомірних дій банку

• Стягнення боргу МФО: як зменшити суму

• Комунальні борги під час війни: штрафи, пеня та важливе рішення суду

• Банкрутство фізичних осіб