← Назад до блогу

01.09.2026

Шахрайські дії при укладанні кредитного договору: як розпізнати обман і захиститися

# Шахрайські дії при укладанні кредитного договору: як розпізнати обман і захиститися

Навряд чи знайдеться людина, яка перед підписанням кредитної угоди дочитала договір до кінця. І саме цим користуються недобросовісні кредитори й шахраї: закладують у дрібний шрифт комісії, на які ви «не погоджувалися», або взагалі видають себе за офіційну установу.

Як адвокат, я бачу цей бік кредитів щодня. У цій статті розберу, які шахрайські дії при укладанні кредитного договору визнає українське законодавство, як закон захищає позичальника та що робити, якщо вас уже обдурили.

Обман як підстава недійсності договору: стаття 230 ЦК

Головний «щит» позичальника — стаття 230 Цивільного кодексу України («Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману»).

Закон каже прямо: якщо одна сторона навмисно ввела другу в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Під цим же визначенням підпадають дві класичні схеми:

  • заперечення обставин, які могли перешкодити укладенню договору (наприклад, менеджер запевняє, що додаткових комісій немає, хоча вони є);

  • замовчування їх існування (приховування реальної ставки, обов'язкового страхування чи штрафних санкцій).

Ключове слово тут — «обставини, які мають істотне значення»: те, що напряму вплинуло на ваше рішення взяти кредит на таких умовах.

Зверніть увагу на важливий фінансовий нюанс: сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, завдані у зв'язку зі вчиненням правочину. Це не лише про визнання договору недійсним — це ще й про грошову компенсацію для постраждалого позичальника.

Помилка теж може скасувати договір: стаття 229 ЦК

Не завжди є навмисний обман. Іноді спрацьовує щира помилка позичальника щодо обставин, що мають істотне значення.

Стаття 229 ЦК встановлює: якщо особа помилилася, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо:

  • природи правочину;

  • прав та обов'язків сторін;

  • властивостей і якостей, які значно знижують цінність або можливість використання предмета за цільовим призначенням.

Важливо: помилка щодо мотивів за загальним правилом не має істотного значення. «Я брав кредит, бо думав, що отримаю вищий дохід» — це мотив, який суд враховувати не буде. А от якщо вам підсунули іншу процентну ставку, ніж обговорювали, і ви про це дізналися лише в графіку платежів, — це вже підстава для оспорювання.

Форма договору і публічність: базові гарантії

Не зайвим буде нагадати про дві «технічні» норми, які часто рятують позичальників:

  • Стаття 1055 ЦК — кредитний договір укладається у письмовій формі. Договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо банк чи МФО «оформили» вам кредит усно або жестом — юридично такого договору немає.

  • Стаття 633 ЦК — банківське обслуговування є публічним договором: умови мають бути однаковими для всіх споживачів. Кредитор не має права надавати переваги одним і відмовляти іншим без законних підстав, а його умови не повинні містити прихованої дискримінації.

Базові вимоги до чинності правочину загалом (вірність волі, законність змісту, наявність дієздатності) закріплені у статті 203 ЦК, а настання недійсності — у статті 215 ЦК.

Захист за Законом «Про споживче кредитування»

Для кредитів, які бере фізична особа на особисті (не підприємницькі) потреби, діє Закон України «Про споживче кредитування» (№ 1734-VIII). Для боротьби з обманом у ньому два ключові інструменти:

1. Інформація до укладення договору (стаття 9). Кредитодавець зобов'язаний надати вам до підписання договору повну інформацію за спеціальною формою — так званим «паспортом споживчого кредиту» (Додаток 1 до Закону). Це документ, де чітко вказані ставка, загальна вартість кредиту та всі платежі. Якщо вам його не дали або дали «заднім числом» — це пряма ознака нечесних дій.

2. Право відмовитися від договору (стаття 15). Ви маєте право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин — навіть якщо вже отримали гроші. Для цього достатньо письмового повідомлення кредитору. Далі протягом 7 календарних днів повертаєте отримані кошти та платите проценти за договірною ставкою за період фактичного користування — і нічого більше. Будь-які інші платежі у зв'язку з відмовою закон забороняє вимагати.

Додатково про заборону обманних практик говорить стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» — нечесна підприємницька практика, зокрема та, що вводить споживача в оману щодо ціни, знижок, характеристик послуги чи прав споживача, прямо заборонена.

Коли справа переходить у кримінальну площину

Якщо хтось заволодів вашими грішми або чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, це вже шахрайство — кримінальне правопорушення за статтею 190 Кримінального кодексу України.

Шахрайство у великих розмірах або вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, а в особливо великих розмірах — і суворіше. Тож коли «кредитний брокер» вимагає передоплату за «гарантоване схвалення» або зникає після переказу — це не цивільний спір, а сигнал для поліції.

Що робити, якщо ви стали жертвою обману

Практичний алгоритм дій:

  • Не панікуйте й не платіть. Поки питання не вирішене, зберігайте всі чеки та підтвердження платежів.

  • Оцініть, яка саме зловживання сталась: навмисний обман (ст. 230 ЦК), ваша помилка (ст. 229 ЦК) чи нечесна практика кредитодавця (ЗПСП).

  • Перевірте строк. Позов про визнання договору недійсним потрібно подати в межах загальної позовної давності — три роки (ст. 257 ЦК). Зволікати не можна.

  • Зберіть письмові докази обіцянок — листування, рекламні матеріали, записи розмов, які підтверджують, що вам говорили інше, ніж написано в договорі.

  • Зверніться з позовом до суду про визнання договору недійсним та, за потреби, стягнення збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди.

  • За наявності ознак шахрайства подайте заяву до поліції за ст. 190 КК.

Висновок

Шахрайські дії при укладанні кредитного договору — це не «хитрість ринку», яку треба терпіти, а правопорушення, проти якого закон дає реальні інструменти: від визнання договору недійсним і подвійного відшкодування збитків до кримінальної відповідальності. Головне — не мовчати, дотримуватися строків і правильно кваліфікувати, що саме сталось.

Якщо ви вже підписали договір і вважаєте, що вас обдурили, або боїтеся підписувати новий, — звертайтеся за консультацією. Проаналізую договір, підкажу, чи є підстави для оспорювання, та поведу справу до результату.

📍 Адвокат Ольга Лепій · 📞 096 460 52 10 · 🌐 advokat-lepiy.com.ua

Читайте також:

Корисно? Підписуйтесь на канал

У Телеграм-каналі «Адвокат Полтава» — безкоштовні чек-листи, пам'ятки та короткі юридичні поради. Розбираю складні закони простою мовою, щодня.