Банки автоматично арештують рахунки та списують борги у 2026 році: що робити боржнику

# Банки автоматично арештують рахунки та списують борги у 2026 році: що робити боржнику

Останніми тижнями мережею поширюють «новину» про те, нібито з жовтня 2026 року всі банки «підключать до системи стягнення боргів». Це клікбейт. Насправді механізм автоматичного арешту й списання коштів з рахунків боржників працює в Україні вже з 2021 року, і банки підключені до нього поетапно. Питання не в тому, «коли підключать», а в тому, що система вже діє, і багато людей стикаються з арештованим рахунком без попередження. Розбираємося, як це працює за законом і як захистити свої кошти.

Як банки «списують» борги за законом

Основу складає Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) — державна інформаційна система, яка забезпечує взаємодію виконавців (державних та приватних) із банками. Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках діє з квітня 2021 року (наказ Міністерства юстиції України), повноцінно система запрацювала влітку 2021-го.

Механізм такий:

• виконавець через АСВП надсилає банкам запит про наявність рахунків боржника та сум на них;

• банк зазвичай відповідає протягом години;

• виконавець виносить постанову про арешт коштів у формі електронного документа;

• банк блокує кошти на рахунку, а потім виконує платіжну вимогу про примусове списання і перераховує гроші на рахунок виконавчої служби, звідки вони надходять стягувачу.

Важлива деталь: арешт має бути накладений не пізніше наступного робочого дня після виявлення коштів і поширюється також на рахунки, відкриті вже після винесення постанови про арешт. Участь конкретного банку в системі — добровільна, але практично всі великі банки до неї долучені (першим ще у 2020 році підключився «ПриватБанк»).

Списання відбувається не саме по собі — обов'язково на підставі виконавчого документа та в межах відкритого виконавчого провадження (Закон України «Про виконавче провадження»). Якщо провадження немає або документ нечинний — арешт чи списання незаконні.

Які кошти арештувати заборонено

Закон прямо забороняє звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках боржника зі спеціальним режимом використання, наслідком чого стало б порушення прав осіб, яким такі кошти належать (частина друга статті 48 Закону). Йдеться, зокрема, про соціальні виплати, державні допомоги та інші кошти цільового призначення.

Підводний камінь практики: якщо банк не інформує виконавця про спеціальний режим рахунку (наприклад, коли на звичайний рахунок зараховуються соціальні виплати), арешт можуть накласти. Це не означає, що гроші втрачені — арешт із таких коштів знімається, але через заяву виконавцю, а часто з додатковим судовим захистом. Перелік коштів, на які не може бути звернене стягнення, визначає стаття 73 Закону.

Скільки можуть утримувати із зарплати чи пенсії

Якщо коштів на рахунках немає (або їх недостатньо), виконавець може звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Тут діють жорсткі ліміти:

• за загальним правилом відрахування при кожній виплаті не можуть перевищувати 20% заробітної плати (стаття 128 Кодексу законів про працю України);

• 50% — у випадках, передбачених статтею 70 Закону «Про виконавче провадження»: стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи, відшкодування майнової або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

• за кількома виконавчими документами за людьми в будь-якому разі зберігається щонайменше 50% заробітку (винятки — виправні роботи та аліменти на неповнолітніх дітей, де допустимо утримувати до 70%);

• із пенсії відраховують не більш як 20% у загальному випадку та до 50% — на утримання (аліменти), відшкодування збитків від розкрадання майна та шкоди, заподіяної здоров'ю, а також повернення переплачених сум заробітної плати;

• відрахування рахуються із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску.

Тобто «списати все» із зарплати чи пенсії неможливо — закон гарантує людині частину доходу на проживання.

Що робити, якщо рахунок арештували

Найпоширеніший сценарій — людина виявляє арешт на картці «без попередження». Алерт-кількість дій така:

1. Перевірте, чи є ви в Єдиному реєстрі боржників (складова АСВП) — там видно відкрите виконавче провадження, суму боргу та виконавця.

2. Встановіть підставу. З'ясуйте, на підставі якого виконавчого документа відкрите провадження, чи є чинне рішення суду, чи не сплив строк позовної давності (загальний — 3 роки, стаття 257 Цивільного кодексу України). Сплив давності — підстава стверджувати, що стягувати борг уже не можна.

3. Якщо арештовані соціальні виплати чи кошти зі спеціальним режимом — подайте виконавцю заяву про зняття арешту з таких коштів, додавши документи на підтвердження.

4. Не зволікайте з оскарженням. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця можна оскаржити у порядку статті 74 Закону «Про виконавче провадження», але строк для оскарження короткий і рахується у робочих днях.

5. Перевірте розмір боргу. До основної суми можуть «нав'язати» завищені штрафи, відсотки чи пеню (див. як це працює у справах про штрафні санкції за кредитами у воєнний час та лихварські відсотки за мікрокредитами).

6. Розгляньте розстрочку виконання рішення. Це законний спосіб платити частинами, а не віддавати борг одним платежем — алгоритм у нашій статті про розстрочку виконання рішення суду.

Коли борг уже «вийшов» за межі банку

Якщо арешт коштів не спрацював (грошей на рахунках немає), виконавець переходить до інших заходів: звернення стягнення на майно, тимчасові обмеження. Якщо ви опинилися в складній фінансовій ситуації й уникнути стягнення по суті неможливо — оцініть банкрутство фізичної особи як законний механізм реструктуризації боргів.

Висновок

Арешт рахунку та автоматичне списання боргів — не «майбутня новина», а чинна реальність, яка працює за чітко визначеними законом правилами. Ці правила мають зворотний бік на користь боржника: заборона арешту соціальних виплат, граничні відсотки відрахувань із зарплати й пенсії, можливість оскаржити дії виконавця. Головне — не панікувати й не пускати ситуацію на самоплив: більшість помилок виконавців і банків піддається виправленню, але для цього треба діяти вчасно.

Якщо у вас арештували рахунок, списали кошти або передали борг на стягнення — не залишайтеся наодинці з цією проблемою. Адвокат Ольга Лепій, м. Полтава: допоможемо перевірити законність провадження, зняти арешт із соціальних виплат та захистити ваші кошти.